Безпека життєдіяльності

Весняний період може становити ризик для дітей з різних причин, включаючи зміни погодних умов, збільшення активності на вулиці та підвищення зацікавленості дітей у зовнішніх забавах. Відповідальність батьків за дітей в цей період полягає у забезпеченні їхньої безпеки та добробуту.

 

 

 

 

 

 

Безпека дітей в інтернеті

 

Інтернет-технології стали природною частиною життя дітей і сучасної молоді. Невміння працювати з комп’ютером і орієнтуватися в інтернет-просторі в сучасному суспільстві можна порівняти з невмінням писати й читати. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку. У кіберпросторі існує велика кількість спеціальних сайтів, адресованих дітям різного віку. Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті.

Навчальні, розвиваючі та розважальні інтернет-ресурси орієнтовані на дітей будь-якого віку. За їх допомогою діти в цікавій ігровій формі засвоюють основи письма і лічби, вчаться малювати та моделювати, привчаються до самостійної роботи і складають уявлення про навколишній світ. Розв’язання цікавих задач формує у дошкільників навички навчальної діяльності. Існує багато ігор, що водночас мають виховну і освітню основу. Логічні ігри розвивають мислення і просторову уяву (наприклад, дають можливість дитині вчитися розпізнавати та запам’ятовувати різноманітні геометричні фігури й кольори). Діти дошкільного віку із задоволенням проходять етапи навчальної гри знову і знову. У цьому є позитивний бік: підвищення рівня ерудиції, формування навичок спілкування з людьми. Але є й негативний: відсутність життєвого досвіду, як правило, підвищує ризик зіткнутися з онлайн загрозами: онлайн-насилля; шахрайство; порнографія; отримання особистої інформації з метою злочинного використання.

Діти в інтернеті: як навчити дітей безпеці у віртуальному світі. Відповіді на питання  ви знайдете переглянувши дані матеріали за цими посиланнями:

  Посібник для батьків:

«ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ»

https://rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/internet_safety_dl/children_internet.pdf

Серіал для батьків: «Безпека дітей в інтернеті»

https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

 

 

 

Рекомендації щодо правил безпечної поведінки під час перебування біля замерзлих водоймищ

 

 

 Безпека на дорозі – спільна відповідальність усіх учасників дорожнього руху. На чому б ми не пересувалися: пішки, на автобусі чи автомобілі, велосипеді  чи самокаті ми маємо поважати інших і дбати про власну безпеку.

      «Правила дорожнього руху під час війни.»

 

 

 

 

 

 

 

 

«Радіація. Захист населення в умовах виникнення радіоактивного забруднення території мешкання»  

Радіаційна безпека - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на    забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), унаслідок радіаційної аварії.

 

Дії у випадку підвищення радіації (введення відповідних режимів): 

Режим 1 - підвищення до 0,12-0,3 мР/год  (1,2-3 мкЗв/год):

       1.Обмеження перебування дітей на вулиці, розміщення їх у приміщеннях під  

          наглядом дорослих.

       2.Введення спеціальних режимів роботи дитячих закладів.

       3.Герметизація приміщень (вікон, дверей) та вентиляційних труб (що сполучені з

          зовнішньою середою), димоходів і т.п..

       4.Герметизація та упаковка відкритих продуктів харчування, води, білизни,

          документів та цінних речей.

        5.Обмеження знаходження дорослого населення на вулиці.

        6.Застосування засобів захисту органів дихання – респіраторів.

        7.Організація санітарних бар’єрів при вході в приміщення щодо зняття верхнього

           одягу та перевзування.

        8.Обмеження лісокористування, заборона мисливства та риболовлі.

        9.Дезактивація територій, пило придушення, запобігання обпилення відкритої

           місцевості.

        10.Введення спеціальних обмежень для автотранспорту щодо з’їздів на узбіччя та

            руху по дорогам без покриття.

Режим 2 - підвищення  0,3-1,5 мР/год  (3-15 мкЗв/год)  потребує безумовного виконання вимог Режиму 1 та додатково:

         1. Проведення йодної профілактики дітям.

         2. Заборона населенню знаходитись на вулиці без нагальної потреби.

         3.Застосування спеціального одягу (чоботи, плащі, накидки)та респіраторів.

         4.Обмеження вживання їжі місцевого виробництва.

         5.Підготовка лікувальних закладів до роботи в спеціальних умовах (підготовка

            протирадіаційних препаратів, дезактивуючи розчинів і т.п.).

Режим 3 - підвищення  до 1,5-15 мР/год  (15-150 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 2 та додатково:

         1.Проведення йодної профілактики всьому населенню.

         2.Часткова евакуація населення (діти, вагітні жінки).

Режим 4 - підвищення  до 15-100 мР/год  (150-1000 мкЗв/год) потребує безумовного виконання вимог Режиму 3 та додатково:

1. Евакуація населення, крім особового складу оперативно-рятувальних та спеціалізованих формувань ЦЗ.

Режим 5 - 100 мР/год (1000 мкЗв/год) потребує повного виконання попередніх режимів та проводиться повна евакуація населення.

 Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки?

· негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у 40-100 разів;

·   не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;

·   зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі вікна та двері;

·  проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;

· уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;

· зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;

· перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор чи ватно-марлеву пов'язку, верхній одяг, гумові чоботи;

· з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно – зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники;

· дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 Важливі поради

·  Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах

· Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

· Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

·  У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

· У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку, зволожену марлева пов'язку, хустинку; для захисту шкіри –спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.

              МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області           Сергій ЯЦЕНКО

 

 

Алергія

       Алергія - це імунна реакція організму на алерген. 

Її основні симптоми: чхання, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, закладеність носу та кашель. До прикладу, бронхіальна астма, яка викликана алергією, часто проявляє себе у вигляді задишки, відчуття стиснення в грудній клітці та кашлем.  Закладеність носа зранку може бути ознакою алергічного риніту, який, найчастіше, провокують пилові кліщі, тощо.

        Алергічні реакції часто можуть проявлятися у вигляді висипів. Вид висипу і площа його поширення на шкірі може відрізнятися в залежності від її причини. Алергічна реакція виникає через надмірну реакції імунної системи людини до зазвичай нешкідливого речовини або алергену. За оцінками Всесвітньої організації по алергії (WAO), від 10 до 40% всіх людей в світі відчувають той чи інший тип алергічної реакції. Якщо в людини є одна алергія то ризик появи іншої - значно вищий. Чому? Тому що імунна система вже готова реагувати на будь-які речовини і починає синтезувати імуноглобуліни. При появі будь-яких симптомів алергії, людина повинна одразу звертатися за допомогою до лікаря.

        Алергії, які найчастіше зустрічаються в українців умовно можна поділити на декілька груп:

·    пилок рослин (бур’янні: амброзія, полин).

·   цвітіння дерев (береза, липа).

· лугові трави (тимофіївка лугова).

                    Які ж продукти, овочі, фрукти та ягоди найбільш алергенні? 

        На першому місці в Україні - молоко і яйця. Серед овочів -  диня. Фрукти: персик, яблуко. Полуниця, незважаючи на поширену думку, не такий поширений алерген, і на неї алергію мають лише 1-2%, а  мед,що більшістю вважається природнім лікарським засобом, навпаки - досить алергічний продукт. Алергія на персики може бути не істиною (первинною), а проявом алергічного орального синдрому. Тобто, при контакті ротової порожнини з фруктом організм реагує на білки персика, через те що їх структура схожа на структуру пилку берези. Таким чином, у пацієнта виявляють ознаки перехресної алергії, тобто істина алергія у хворого не на персик, а на пилок берези.

        Якщо пацієнт звернувся до лікаря і отримав відповідне лікування, то небезпеки  немає. Проте є категорія алергічних захворювань - анафілаксія - які можуть призвести до анафілактичного шоку. Такий стан є загрозливим для життя людини, адже під час нього раптово падає артеріальний тиск, що може призвести до зупинки серця. У такому випадку перша допомога - це адреналін. Тому пацієнти, які хоча б раз у своєму житті переносили анафілактичний шок, повинні завжди носити з собою автоінжектори з адреналіном. Це перша і єдина допомога, яка зможе врятувати життя. Ознаками анафілактичного шоку можуть бути: бліда шкіра, втрата свідомості через низький тиск, підвищена пітливість та кропивниця (пухирці на поверхні шкіри). Саме кропивниця є першим дзвіночком, який свідчить, що в організмі відбувається якась алергічна реакція. Тому, при появі будь-якого з цих симптомів потрібно терміново звернутися до лікаря.

        Також розрізняють холодову алергію - холодова кропив'янка. Часто виникає у пацієнтів на вулиці.  Для діагностування холодової алергії потрібно прикласти кубик льоду до відкритої ділянки тіла та потримати 15хв та подивитись на реакцію. Інколи холодову алергію плутають з набряком пальців при холоді. Це може бути ознакою якогось аутоімунного захворювання, тому для діагностики варто звернутися до лікаря.

      Пам’ятайте, що здоров’я у Ваших руках!

 МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                Сергій ЯЦЕНКО


 

«Хімічні аварії. Правила поведінки при НС»

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це являє серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

                                                                       Як розпізнати появу НХР?

· Вибухи, вогонь, поява крапель, димів та туманів дивного кольору і невідомого походження, наявність специфічних сторонніх запахів.

·   Несподівана масова загибель тварин (комах), поява моментально засохлого листя.

Заходи безпеки!

    · Включіть радіоприймач чи телевізор, слідкуйте за інформацією на інтернетсайтах відповідних служб.

    · Забезпечте герметизацію житлових приміщень, вимкніть електроприлади та газ.

    · Закрийте ніс та рот змоченою у воді тканиною, вдягніть чоботи, плащ та головний убор.

   · При необхідності евакуації – якомога швидше, але без паніки, спускайтеся з квартири сходинками, а не ліфтом.

   · Рухайтеся перпендикулярно напрямку вітру на відстань не менше 1,5 І км від попереднього місця перебування. Не біжіть, щоб уникнути підняття пилу.

    ·  Не торкайтеся оточуючих предметів, не наступайте на краплі рідини.

     ·  Під час аварії та евакуації, перебуваючи на відкритому просторі, не пийте та не приймайте їжу.

   · При поверненні до місць постійного проживання, вхід в житловві приміщення, виробничі будівлі, підвали та інші споруди дозволяється тільки після їх контрольної перевірки на вміст небезпечних речовин в повітрі.

Симптоми отруєння:

     ·  Нудота, утруднене дихання.

      ·  Запалення слизових оболонок та шкіри, наявність пухирів, подразнення очей.

      ·  Поява почуття страху, загальне збудження, емоційна нестійкість.

    · Загальне ураження, при якому страждають печінка, нирки, серце, легені, нервова система, головний мозок.

Домедична допомога.

      · При можливості, організуйте виклик швидкої допомоги.

     · Зніміть (при наявності крапель) заражений одяг.

     ·Випийте солону воду, щоб компенсувати втрату води та солі. 

      · При сильному подразненні шкіри, дихальних шляхів та слизових оболонок очей обробіть шкіру мильним розчином – промивайте кожне око, не натискаючи на нього, в напрямку від носа до зовнішнього краю, впродовж 15 хвили.

      ·  Прийміть засоби, які тонізують серцево-судинну систему.

 МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

 

 

«Аміак. Правила поведінки при НС»

 Аміак широко використовується в промисловості та в разі його витоку – становить загрозу життю та здоров’ю людини. У газоподібному стані легший за повітря, але може перебувати і в  рідкому стані.

Як розпізнати?

{      ·  Безбарвний газ з різким задушливим запахом нашатирного спирту, майже у два рази легший за повітря та добре розчиняється у воді.

{      ·  Перевозять у зрідженому стані під тиском, при потраплянні в атмосферу «димить» - утворюється хмара сірого кольору.

{      ·  Випари аміаку високо піднімаються у повітрі, розсіюються та не накопичуються в низинах. При підвищеній вологості розносяться над поверхнею землі.

{      · 80% аміаку використовуються в сільському господарстві у якості добрива, майже 20% - в охолоджувальних пристроях та холодильних установках.

 

Заходи безпеки!

     ·       Одягніть пов’язку змочену слабким 5% розчином лимонної або оцтової кислоти.

     ·       Не користуйтесь відкритим вогнем.

     ·       Проведіть герметизацію приміщення: зачиніть вікна та двері.

      ·       Вимкніть всі прилади, системи обігріву та охолодження, перекрийте газ.

      ·       Рухайтеся перпендикулярно напрямку вітру низинами, уникаючи пагорбів та інших підвищень місцевості.

 

Симптоми отруєння (виникають практично відразу)!

{     ·       Сльозотеча, нежить, підвищене слиновиділення.

{     ·       Першіння та біль у горлі, напади сухого кашлю, осиплість голосу.

{     ·       Диспепсичні розлади (біль у животі, нудота, блювання, печія).

{     ·       Розлад дихання і кровообігу, набряк легенів або пневмонія.

     ·       При потраплянні на шкіру можливий опік.

{      ·       При ураженні очей можлива втрата зору. 

       ·       Віддалені наслідки: тремор кінцівок, дезорієнтація, зменшення чутливості, запаморочення, послаблення зору та слуху.

                                                           Домедична допомога.

{     ·       При можливості, організуйте виклик швидкої медичної допомоги.

}     ·       Вийдіть на свіже повітря, зберігайте тепло та спокій.

{     ·       Випийте тепле молоко з харчовою содою та знеболюючі засоби.

{     ·       Шкіру промийте проточною водою та накладіть примочки 5% розчину лимонної, оцтової або борної кислоти.

{     ·       Очі промийте проточною водою та закапайте розчином лідокаїну, а повіки змастіть вазеліном чи оливковою олією та накладіть ватно-марлеву пов’язку.

{  ·       Рот, ніс, горло промивайте 5% розчином  лимонної кислоти впродовж 15 хвилин.

 

 

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

 

 

 

 

 

 

 

Допомога при  ДТП

Своєчасна і ефективна допомога на місці події є найважливішим чинником збереження життя постраждалих та прискорення одужання в посттравматичному періоді.

Послідовність надання допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортних пригод здійснюється у відповідності до алгоритму:

1. Огляд місця події:

1.1. оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним, забезпечити власну безпеку та безпеку людей навколо. Для цього слід припаркувати власний транспортний засіб на безпечній відстані від місця події так, щоб він не заважав під’їзду до місця події екстреним службам, при цьому необхідно увімкнути аварійні вогні, зачинити двері транспортного засобу та впевнитись, що немає загроз власному життю. Якщо власний автомобіль знаходиться на проїжджій частині, необхідно з боку руху виставити трикутний знак аварійної зупинки на відстані не менше 20м у населеному пункті та не менше 40м поза населеним пунктом. Вдягнути світловідбивний жилет (за наявності) та гумові рукавички, за потреби взяти з собою власну автомобільну аптечку та вогнегасник;

1.2.оглянути місце події на наявність небезпечних речовин: рідин, газів, паливно-мастильних речовин; обірваних електродротів; зруйнованих елементів конструкцій  тощо. Звернути увагу чи є ознаки задимлення транспортного засобу, чи стійкий він на дорозі (чи є ризик скочування на похилій площині), чи є інші небезпечні чинники. За їх наявності або підозри на їх наявність до місця події не слід підходити. Слід перевірити, чи працює двигун транспортного засобу, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Переконатись, що ніщо не загрожує життю інших учасників події чи свідків;

1.3.визначити точне розташування місця події. Це дасть можливість надати точну інформацію під час виклику екстрених служб;

 

1.4.визначити кількість постраждалих. Якщо постраждалих більше, ніж тих, хто може надавати допомогу, необхідно провести сортування постраждалих і визначити тих, кому допомога має бути надана в першу чергу. Це, насамперед, люди, які дихають, але є непритомними (не менше 2-х дихальних рухів за 10 сек.), люди з масивною кровотечею;

 

1.5.якщо є постраждалі, незалежно від їх кількості і стану, необхідно відразу викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, Національну поліцію України, пожежно-рятувальну службу. Варто зателефонувати хоча б на одну із служб і дати відповіді на всі запитання диспетчера. З цього моменту будуть задіяні всі необхідні служби.

 

2. Надати домедичну допомогу - має бути усунута та причина, яка є найбільш загрозливою або небезпечною для життя ураженого. При наданні домедичної допомоги ураженим здійснюють тимчасову зупинку кровотечі, накладення пов’язок при пораненнях і опіках, іммобілізацію при переламах кісток, штучне дихання. Послідовність проведення цих заходів залежить від конкретних умов, що склалися.

3. Необхідно діяти за правилами: 

3.1.Негайно визначити характер і джерело травми. Найбільш часті травми у разі ДТП - поєднання пошкоджень черепа, нижніх кінцівок і грудної клітини.

3.2.Витягти потерпілого з автомобіля або винести з кювету, оглянути його, звільнити від одягу, розстебнувши, розірвавши чи розрізавши його. При цьому треба володіти навичками вилучення постраждалого з автомобіля, щоб невмілими діями не заподіяти шкоду.

3.3.Надати домедичну допомогу відповідно до виявлених травм.

3.4.Перенести постраждалого в безпечне місце, укрити від холоду, спеки чи дощу.

3.5.Викликати «Швидку допомогу».

Рятівник повинен за 5-10 секунд визначити, які з найважливіших станів є, і діяти по порядку, починаючи з більш важливих і закінчуючи менш важливими заходами.

Виклик допомоги здійснюється за такими телефонами: 103 – екстрена (швидка) медична допомога; 102 – Національна поліція України; 101 – пожежно-рятувальна служба. 

Возіть із собою аптечку та знайдіть час аби пройти курси домедичної допомоги. Одного дня ці навички можуть врятувати комусь життя.

 

МВН територіальних Дніпровських курсів ЦЗ (І категорії)                        Сергій ЯЦЕНКО

 

 

 

«Знаки пожежної безпеки»

 

Знаки пожежної безпеки використовуються в об'єктах житлової, промислової, офісної та складської нерухомості для запобігання появи вогнищ загоряння або мінімізації збитків під час пожежі. Вони необхідні для швидкого і безпечного визначення шляхів евакуації, знаходження вогнегасників та іншого інвентарю, визначають заборонені дії в тому чи іншому приміщенні і місце. Використання спеціальних міток і символів - вимога чинного законодавства України в сфері протипожежної безпеки об'єктів.

Значення знаків безпеки не можна применшувати, адже вони є одним із різновидів засобів колективного захисту працівників. Коли у людини немає часу на обдумування власних дій — саме знаки безпеки підкажуть правила поведінки в певній ситуації.

Існують певні вимоги до знаків безпеки і захисту здоров’я працівників на робочих місцях. Вони стосуються не лише їх змісту, а й способу оформлення та розміщення. Залежно від інформаційних характеристик вони діляться на чотири класи:

·       забороняючі

·       попереджальні

·       розпорядчі

·       вказівні

Кожен з класів має свою кольорову гаму і графічне оформлення згідно діючих стандартів

                                                                        Заборонні позначення

 

Забороняючий клас пожежної безпеки вказує на ті дії, виконання яких в даному місці суворо заборонено. Графічно такі знаки являють собою коло з білим фоном, окантовка якої і коса смуга в центрі виконані за допомогою червоної фарби. На білому тлі зображуються ті дії, виконання яких заборонено. Наприклад, перекреслена паруюча сигарета означає заборону куріння, а перекреслене зображення вогню і водопровідного крана означає, що гасити полум'я водою не можна.

  

Попереджувальні позначення

 

 

Попереджувальні сигналізують про небезпеку, яка може перебувати в повітрі або міститися в предметах. Зазвичай такі предмети зберігаються в складських або промислових приміщеннях. До цієї категорії відносяться позначення радіаційної, хімічної чи біологічної небезпеки, позначення вибухонебезпечних речовин і матеріалів, інші символи. Такі попереджувальні знаки графічно виглядають як трикутники жовтого кольору з нанесеним чорним зображенням.

 

Розпорядчі позначення

 

 

 

Розпорядчі визначають ту послідовність дій, яку рекомендується вжити в даному приміщенні або при роботі з даним видом обладнання. Графічно вони виглядають як коло синього кольору з білим позначенням по центру. Крім зображення, такі знаки можуть містити роз'яснювальний текст. До цього класу належать, наприклад, позначення про необхідність працювати в засобах захисту дихання, спеціального взуття або в захисних рукавичках, використовувати захисту для органів слуху і багато іншого.

 

Вказівні позначення

 

 

 

Вказівні знаки в свою чергу діляться на два класи. Перший клас називається евакуаційним - ці знаки вказують на шляхи евакуації і розташування евакуаційних виходів з приміщень і будівлі. Другий клас показує місця розташування засобів первинного пожежогасіння, таких як вогнегасники, пожежні щити, гідранти, аптечок, пунктів надання першої медичної допомоги та інше. Вказівні знаки графічно виглядають як квадрати або прямокутники з зеленим фоном і білими символами, але допускаються й інші кольори - червоні і сині.

  

 

 

 

Суб’єкт господарювання повинен забезпечити встановлення знаків безпеки і/або захисту здоров’я працівників, якщо немає можливості усунути або обмежити небезпеку шляхом застосування засобів колективного захисту або вжиття заходів до організації праці, запровадження безпечних технологічних процесів і методів роботи. Зокрема, їх розміщують на робочих місцях, у громадських місцях, інструкціях з техніки безпеки, на маркованні продуктів. Конкретні рекомендації щодо розташування того чи іншого знака залежать, передусім, від його типу.

 

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                     Сергій ЯЦЕНКО

 

 

       «Правила поведінки при пожежі»

Пожежа - це одне з найбільш розповсюджених небезпечних явищ, які виникають внаслідок легковажного відношення людей, зокрема дітей, до вогню. Найбільш поширеними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем (у тому числі при палінні), порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання, електронагрівальних і газових приладів, пічного опалення, дитячі витівки з сірниками. Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. На дим і попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Головне – не панікувати.

Існує кілька обов’язкових правил дій при пожежі та порядок їх виконання, незалежно від місця виникнення пожежі:

 Перша особа, яка виявила виникнення пожежі, повинна негайно повідомити про це службу порятунку за номером телефону –101(112).

2. При цьому необхідно назвати повну адресу об’єкта (починаючи з населеного пункту), вказати кількість поверхів будівлі (кількість під’їздів), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище та номер телефону для зворотного зв’язку;

3. Вжити заходів по евакуації людей та збереження матеріальних цінностей

4. Вжити (по можливості) заходи до гасіння (локалізації) пожежі;

5. У разі необхідності, викликати інші аварійно-рятувальні, допоміжні служби     

(102-поліція, 103-медична, 104 -газорятувальна тощо);

6. Повідомити про неї керівника підрозділу (дорослих, власника, тощо);

7.  Забезпечити зустріч та надання консультацій службам порятунку, що прибувають на місце події.

                                                          

                                                   Правила безпеки:

- якщо пожежа виникла безпосередньо в місці вашого знаходження, необхідно (по можливості) якнайшвидше знеструмити  наявне обладнання (оргтехніку, електроприлади,  системи кондиціювання та вентиляції);

-  щільно зачинити вікна та двері, одночасно, голосом, попередити оточуючих про факт загорання та запропонувати їм евакуюватися відповідно до інструкцій (схем), розроблених для вказаної будівлі;

-  викликати самостійно, або попросити  когось  ПЕРСОНАЛЬНО, викликати пожежно-рятувальний підрозділ;

-приступити до гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння відповідно до інструкцій заводу-виробника та технологічних умов підприємства;

-при евакуації, захопити особисті речі (гаманець, телефон, ключі від квартири, тощо) та одяг по сезону;

-пам’ятайте, двері відчиняються у бік найближчого шляху евакуації, а тому, якщо ви не знаєте планування будівлі, рухайтеся  в ту сторону, куди відчиняються двері та ближче до стіни, притримуючись за нею рукою, це вбереже вас від можливого поштовху в спину із-за паніки  та дасть можливість утриматися на ногах;

- якщо ви не знаєте де виникла пожежа (не бачите місце займання), перед ти як перейти в інше приміщення (відкрити двері) чи необхідності відсунути дріт або інший металевий предмет на шляху руху, необхідно тильною стороною долоні переконатися в безпечності цих дій, а самі двері – причинити (не закривати на замок), адже рятувальники при перевірці будівлі їх виламають, чим будуть гаяти час та нанесуть додаткові збитки; 

-у випадку задимлення, прикрийте обличчя змоченою у воді тканиною, а у випадку сильного задимлення, пересувайтеся повзком, адже поблизу підлоги завжди залишається прошарок повітря;

- при необхідності пройти через приміщення охоплене полум’ям, затримайте подих, це вбереже вас від опіку легень та отруєння чадним газом;

- якщо у вас відсутня можливість залишити палаючу будівлю, займіть дальню від місця горіння кімнату з вікном, загерметизуйте міжкімнатні двері, прикрийте обличчя мокрою тканиною та тільки після цього відкривайте вікно на кличте на допомогу;

-при знаходженні в багатоповерхових будинках та неможливості евакуюватися на вулицю, підніміться на покрівлю, адже стрибок з вікна, вже з 3-4 поверху, у більшості випадків смертельний;

-надавайте допомогу  хворим, дітям та літнім людям, не залишайте їх позад себе;

-не користуйтеся ліфтом чи підйомником, ви можете залишитися в них заблокованим у випадку знеструмлення;

- вийшовши на вулицю, впевніться, що ваші колеги, друзі чи члени сім’ї також покинули небезпечне місце, при необхідності, надайте домедичну допомогу;

-повідомне прибуваючі рятувальні служби про місце знаходження заблокованих людей, розташування засобів пожежогасіння , наявності небезпечних речовин в приміщеннях.

 МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                     Сергій ЯЦЕНКО

 

 

 

«Правила поведінки населення

при раптовому потраплянні під обстріли»

 

Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого ураження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення.

Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки пострілів, гуркіт та побачивши спалахи від пуску ракет. В окремих випадках, при ракетному обстрілі чи нальоті авіації (бомбардуванні), інформація про це надійде через засоби інформування населення – сирени, гудки тощо.

Основні правила які необхідно пам’ятати:

Не підходять для укриття:

Ділянки, що знаходяться зовні, під стінами сучасних панельних будівель - бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів. Від багатоповерхових (багатоквартирних) будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик пожежі або задимленості.

Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом) – значний ризик вибуху та займання пального в них.

Не можна ховатися під стінами офісних центрів та великих магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла, це не менш небезпечно ніж металеві осколки снарядів.

Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух боєприпасу у воді, навіть на значній відстані, дуже небезпечний через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.

Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі або під завалами.

Підходять для укриття:

Спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню.

Підземні переходи та овочесховища, метро.

Канава, траншея або яма.

Широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри).

Вздовж високого бордюру або фундаменту паркана.

Дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи).

Оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО.

Каналізаційні колектори поруч із вашим будинком, але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!

Ями (воронки), що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

 Безпосередні дії при обстрілі

На вулиці:

Якщо ви почули свист снаряду (він схожий більше на шерех), а через 2–3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак завжди є ймовірність, що наступний снаряд полетить ближче до вас, тому швидко й уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше.

Якщо є якийсь виступ, канава, будь-який виступ або поглиблення в землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо поруч є якась бетонна конструкція – потрібно лягти поруч із нею.

Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Осколки летять вгору й по дотичній. Якщо людина стоїть – більше ймовірності опинитися в них на шляху, ніж у положенні лежачи. У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками та відкривши рот (в більшості випадків вбереже від контузії). Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.

Не панікуйте! Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

У транспорті

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі в автомобілі: негайно зупиняйте машину і швидко шукайте укриття. Не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знаєте, у який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з стрілецької зброї, а ціль, що рухається, інстинктивно вибирається противником для першочергового ураження.

Озирніться й очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати або відповзати слід короткими швидкими ривками, відразу після наступного вибуху.

На робочому місці

У випадку, коли авіаційний удар або артилерійський обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, організації, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту. Саме вони несуть безпосередню відповідальність за своїх працівників.

У будинку

Якщо в будинку є підвал – спустіться у підвал. Якщо підвалу немає – зійдіть на нижні поверхи. Чим нижче, тим краще, але необхідно враховувати стійкість самої будівлі.

Заздалегідь знайдіть максимально внутрішню кімнату з найбільшою кількістю носійних (основних) стін. Наприклад: туалет, ванна кімната, кладова. Якщо всі кімнати зовнішні – виходьте на сходовий майданчик чи коридор. Майте на увазі, найбільш стійкі стіни ті, що прилягають до сходових клітин та ліфтових шахт. Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл, то вибирайте найвіддаленішу кімнату з протилежного боку.

В обраному місці, сядьте на підлогу біля стіни – чим нижче людина перебуває під час влучення снаряда, тим більше шансів, що її не зачепить осколком. Знову-таки, не навпроти вікон. Вікна можна замостити диванними подушками (великими, щільними, але краще мішками з піском), закрити масивними меблями, але не порожніми (набити щільно мішками з піском або речами). Бажано, щоб між вами та вікном було дві внутрішні стіни (перегородки).

У погребі

Для укриття можна використовувати погріб (льох) у приватних будинках, але візьміть до уваги, що його може завалити! Тому залиште в будинку, на видному місці, великий та помітний плакат «під час бомбардувань ми в погребі» і вкажіть, де він розташований. Попередньо подбайте про обладнання погребу необхідними для вас речами: стільці, інструмент, засоби освітлення, теплі речі та інше. В ідеалі – захопіть  «тривожну валізу».

Візьміть із собою телефони, радіо на батарейках, воду, необхідні ліки. Невідомо, скільки часу доведеться чекати.

Після закінчення обстрілу

Залишаючи місце притулку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд можуть бути касетними!

Бойові елементи зазвичай розриваються під час падіння, але можуть вибухнути й пізніше - у руках від найменшого руху або дотику, від використання поблизу з ними мобільного телефону чи радіопристрою, нагрівання від наявного вогню.

Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти що-небудь з-під ніг!

Бережіть себе і будьте пильні!

 Телефони виклику рятувальних служб (єдиний номер виклику аварійних служб «112»):

101 - пожежно-рятувальна служба

102 - поліція

103 - швидка медична допомога

104 - газова служба

 МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області               Сергій ЯЦЕНКО

 

 

                            Захисні споруди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                  ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ

ЩОДО ДІЙ  ПІД ЧАС УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

         Ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електрики. Ступінь важкості уражень від електроструму залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.

Електричний струм викликає місцеві й загальні порушення в організмі. Місцеві зміни проявляються в болючих відчуттях і опіках тканин. Загальні явища виражаються в розладі діяльності центральної нервової системи, органів дихання й кровообігу.

У осіб, уражених електричним струмом, спостерігаються: непритомність, втрата свідомості, судоми, порушення дихання, а у важких випадках - шок і смерть.

 

Перша медична допомога при ураженні струмом

1. Припинити дію електричного струму на потерпілого (вимкнути рубильник чи вимикач, швидко викрутити запобіжник, відвести проводи від постраждалого сухою мотузкою чи палицею, відтягнути потерпілого діелектричними рукавичками, шарфом, піджаком, курткою тощо за сухий одяг, перерубати провід сокирою)

2. Ретельно оглянути потерпілого. Якщо потерпілий при свідомості та почуває себе непогано, слід лише заспокоїти його, напоїти теплим чаєм, відігріти.

3.Пам'ятайте, що потерпілий до приїзду лікарів повинен обов'язково лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому підводитися. Адже струм викликає в організмі серйозні розлади обміну речовин, кровообігу, змінює навіть склад крові, спричиняючи таким чином тяжкі ускладнення. Електричний струм при проходженні через тіло людини викликає його нагрівання, що може призвести до опіку. При цьому у постраждалого можуть спостерігатися рани в місцях входу та виходу електричного розряду. Ці опіки, здаючись незначними на вигляд, можуть виявитися тяжкими, оскільки можливе ушкодження внутрішніх тканин. На уражені ділянки слід накласти суху пов'язку.

·  При зупинці дихання, розвитку стану клінічної смерті;

·  необхідно терміново викликати «швидку медичну допомогу»;

·  негайно приступити до реанімаційних заходів (штучна вентиляція легень і непрямий масаж серця).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найчастіше нещасні випадки відбуваються при:

·       незнанні або недотриманні правил техніки безпеки при користуванні електроприладами

·  несправні побутові прилади в побуті, електрообладнання на підприємствах

·  обірвані дроти високовольтних ліній.  Ступінь ураження організму людини залежить від способу проходження струму по тілу, від сили і напруги струму, часу впливу, стану здоров’я, віку, а також своєчасності надання потерпілому першої допомоги.

 

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

 

 


Вірусні захворювання

          Коли говорять, що людина «заразна», це означає, що вона захворіла і може передати збудника захворювання, «інфекції», іншим, тобто «заразити». Тривалість періоду, протягом якого людина вважається заразною після перших клінічних проявів інфекційної хвороби, залежить від самої хвороби, збудника. Крім того, для багатьох захворювань вже під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим.

 Найпоширеніші вірусні інфекції: ГРВІ, грип, бронхіт, тонзиліт, вітрянка, кір, епідемічний паротит (або «свинка»), краснуха.

 ГРВІ – це група вірусних інфекцій, які характеризуються загальними проявами (наприклад, підвищення температури, ломота в тілі) та ураженням слизової оболонки дихальних шляхів. Людина, яка хворіє на ГРВІ, вважається заразною за декілька днів до появи перших проявів хвороби та поки не пройдуть всі симптоми. У більшості випадків цей період становить близько 2 тижнів. Як правило, загальні прояви з’являються протягом перших двох-трьох днів, і саме в цей період існує найвищий ризик заразитися вірусом від хворого.

Грип - гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.

Бронхіт – це запальний процес в бронхах, при якому уражається слизова оболонка легень. Найчастіше збудниками цього захворювання є ті ж віруси, що і викликають ГРВІ, але можливі й інші причини розвитку хвороби (бактерії). Тому тривалість періоду, коли хвора на бронхіт людина вважається заразною, залежить від збудника захворювання.

Тонзиліт – це запальний процес в піднебінних мигдалинах. Саме по собі це захворювання не є заразним, але віруси, які можуть бути частково збудниками тонзиліту (первинні інфекції) можуть передаватися від хворого іншим людям. Тому ризик зараження в кожному випадку залежить від типу вірусу.

“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця - везикули).

Кір – це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з'являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.

Епідемічний паротит, який називають «свинкою» – це гостре дуже заразне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, ураженням слинних, а іноді й інших залоз, які мають вивідні протоки (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи. Найбільший ризик заразитися паротитом від хворого існує від кількох днів, до того, коли напухнуть залози, до кількох днів після цього

Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон'юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.

“Герпес” - Оперізуючий герпес або герпес зостер – це вірусне захворювання, збудником якого є герпесвірус людини 3 типу, збудник “вітрянки”. Після перенесеної вітрянки, збудник лишається в організмі та з часом може проявитися симптомами оперізуючого герпесу. Хвороба відома дуже болючим висипом, який виникає тоді, коли вірус знову активізується після певного проміжку часу. Найбільший ризик заразитися цією хворобою існує протягом 10-14 днів від появи висипу до повного одужання.  

Принципи лікування всіх ГРВІ майже не відрізняються:

·    забезпечте собі фізичний спокій;

·   пийте багато рідини: трав'яні та вітамінні чаї (з липою, малиною, смородиною, шипшиною), морси, компоти, негазовану мінеральну воду в кількості не менше 2-х літрів на добу;

·  при підвищенні температури вище 38°С приймайте ліки, що знижують жар: парацетамол, препарати ібупрофену, диклофенаку. Ці препарати знижують високу температуру, зменшують головні і м'язові болі. Пам'ятайте, не рекомендується знижувати температуру нижче 38°С

· при болях у горлі полощіть горло якнайчастіше. Для цього підійдуть настої ромашки, календули. Також можливе застосування спреїв для горла з знеболюючим і антисептичним ефектом;

·  при ускладненні носового дихання капайте краплі в ніс, що звужують судини - вони знімають набряк і закладеність носа, покращують відтік з навколоносових пазух і слухових труб. Для запобігання розвитку хронічного нежиттю застосовуйте краплі не більше 3 разів на день протягом 5-ти днів.

· Також лікар може Вам призначити антигістамінні препарати (вони зменшують закладеність носа, набряк слизових дихальних шляхів) і препарати, які знижують в'язкість мокротиння і звільняють від неї бронхи.

Не лікуйте ГРВІ без призначень лікаря антибіотиками та противірусними препаратами.

Пам'ятайте про ймовірність розвитку ускладнень. При стійкому підвищенні температури до високих цифр і неефективності препаратів, що знижують жар, терміново зверніться до лікаря. Якщо симптоми ГРВІ тривають довше 5-7 днів, слід також звернутися до лікаря.

 

МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                                 Сергій ЯЦЕНКО

 

 

 

 

Міністерство розвитку громад та територій України розпочинає інформаційну компанію «Готуймося!», спрямовану на максимальне  інформування громадян про підготовку до опалювального сезону 2022/2023 років

 

 

 

 

 

 

ОБЕРЕЖНО! ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ.

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров’ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

· вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;

· боєприпаси, до яких належать:

- бойові частки ракет та їх аналоги (освітлювальні, сигнальні);

- авіаційні бомби; артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

- піротехнічні засоби (петарди, димові та освітлювальні шашки, вибухові пакети):

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

· саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу. 

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ПІДОЗРІЛИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕОБХІДНО:

· негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів);

· вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;

· позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет та огородити його від сторонніх осіб в тому числі дітей. Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тканини тощо;

· повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета;

· очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей. 

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

·   торкатися підозрілого предмету або пересувати його;
• заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
•  здійснювати на підозрілий предмет звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання;

•  намагатися самостійно знешкоджувати знахідку.

Пам'ятайте, що у разі виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно відразу повідомити про це за номером «101» або «102» та ні в якому разі не намагатися самостійно ідентифікувати знайдені боєприпаси.

 

 МВН НМЦ  ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області                         Сергій ЯЦЕНКО


 

 

 

 

 

 

 

Допомога при ДТП

Своєчасна і ефективна допомога на місці події є найважливішим чинником збереження життя постраждалих та прискорення одужання в посттравматичному періоді.

Послідовність надання допомоги постраждалим внаслідок дорожньо-транспортних пригод здійснюється у відповідності до алгоритму:

1. Огляд місця події:

1.1. оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним, забезпечити власну безпеку та безпеку людей навколо. Для цього слід припаркувати власний транспортний засіб на безпечній відстані від місця події так, щоб він не заважав під’їзду до місця події екстреним службам, при цьому необхідно увімкнути аварійні вогні, зачинити двері транспортного засобу та впевнитись, що немає загроз власному життю. Якщо власний автомобіль знаходиться на проїжджій частині, необхідно з боку руху виставити трикутний знак аварійної зупинки на відстані не менше 20м у населеному пункті та не менше 40м поза населеним пунктом. Вдягнути світловідбивний жилет (за наявності) та гумові рукавички, за потреби взяти з собою власну автомобільну аптечку та вогнегасник;

1.2.  оглянути місце події на наявність небезпечних речовин: рідин, газів, паливно-мастильних речовин; обірваних електродротів; зруйнованих елементів конструкцій  тощо. Звернути увагу чи є ознаки задимлення транспортного засобу, чи стійкий він на дорозі (чи є ризик скочування на похилій площині), чи є інші небезпечні чинники. За їх наявності або підозри на їх наявність до місця події не слід підходити. Слід перевірити, чи працює двигун транспортного засобу, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Переконатись, що ніщо не загрожує життю інших учасників події чи свідків;

1.3.  визначити точне розташування місця події. Це дасть можливість надати точну інформацію під час виклику екстрених служб;

1.4.  визначити кількість постраждалих. Якщо постраждалих більше, ніж тих, хто може надавати допомогу, необхідно провести сортування постраждалих і визначити тих, кому допомога має бути надана в першу чергу. Це, насамперед, люди, які дихають, але є непритомними (не менше 2-х дихальних рухів за 10 сек.), люди з масивною кровотечею;

1.5. якщо є постраждалі, незалежно від їх кількості і стану, необхідно відразу викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, Національну поліцію України, пожежно-рятувальну службу. Варто зателефонувати хоча б на одну із служб і дати відповіді на всі запитання диспетчера. З цього моменту будуть задіяні всі необхідні служби.

2. Надати домедичну допомогу - має бути усунута та причина, яка є найбільш загрозливою або небезпечною для життя ураженого. При наданні домедичної допомоги ураженим здійснюють тимчасову зупинку кровотечі, накладення пов’язок при пораненнях і опіках, іммобілізацію при переламах кісток, штучне дихання. Послідовність проведення цих заходів залежить від конкретних умов, що склалися.

3. Необхідно діяти за правилами: 

3.1.Негайно визначити характер і джерело травми. Найбільш часті травми у разі ДТП - поєднання пошкоджень черепа, нижніх кінцівок і грудної клітини.

3.2.Витягти потерпілого з автомобіля або винести з кювету, оглянути його, звільнити від одягу, розстебнувши, розірвавши чи розрізавши його. При цьому треба володіти навичками вилучення постраждалого з автомобіля, щоб невмілими діями не заподіяти шкоду.

3.3.Надати домедичну допомогу відповідно до виявлених травм.

3.4.Перенести постраждалого в безпечне місце, укрити від холоду, спеки чи дощу.

3.5.Викликати «Швидку допомогу».

Рятівник повинен за 5-10 секунд визначити, які з найважливіших станів є, і діяти по порядку, починаючи з більш важливих і закінчуючи менш важливими заходами.

Виклик допомоги здійснюється за такими телефонами: 103 – екстрена (швидка) медична допомога; 102 – Національна поліція України; 101 – пожежно-рятувальна служба. 

Возіть із собою аптечку та знайдіть час аби пройти курси домедичної допомоги. Одного дня ці навички можуть врятувати комусь життя.

 МВН територіальних Дніпровських курсів ЦЗ (І категорії)                        Сергій ЯЦЕНКО

 


 

в КЗДО «Зернятко» з12 вересня по 16 вересня 2022 року

згідно наказу № 23-о від 05.09.2022 року

проходив «Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності»

«Правила безпеки знай і в біду не потрапляй»

 

 

«Правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних предметів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Безпека дорожнього руху в умовах воєнного часу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Вогонь – друг, Вогонь – ворог»

 

 

 

 «Правило двох стін»

«Безпечні та небезпечні побутові прилади»