|
|
Доктор радить, консультує, інформує
Про питний режим в закладі дошкільної освіти
Вода становить близько 80 % маси тіла дитини. З дорослішанням частка води в її організмі зменшується до 68-72 %. Вода є середовищем для здійснення біохімічних реакцій, адже вона є добрим розчинником. Разом з водою до організму потрапляють різноманітні макро- та мікроелементи. Вода, яку ми даємо пити дітям у дошкільному закладі, має бути якісною і добре очищеною. Адже вживання неякісної води (неочищеної водопровідної) є однією з причин порушень діяльності шлунково-кишкового тракту у дітей. Погана вода негативно впливає на більш вразливий, ніж у дорослих, дитячий організм. Чому питний режим є важливим ? Нестача води в організмі призводить до зневоднення, а потім і до порушення водно-сольового обміну, терморегуляції, через що може навіть статися перегрів організму. Нестача води також негативно впливає на всмоктування поживних речовин у кишківнику і призводить до швидкої втомлюваності при незначних фізичних чи розумових навантаженнях (це насамперед зумовлено недостатнім надходженням води до клітин мозку). При зневодненні спостерігаються такі симптоми, як пригнічення сечовиділення, темно-жовтий колір сечі. Можуть також бути потріскані сухі губи, сухий язик, блідий сіруватий відтінок шкіри, судоми, пронос, блювання. Саме тому важливо, щоб дитина могла отримувати воду вчасно та у достатньому об`єм. З цією метою у дошкільних закладах організовується питний режим. Як ми організовуємо питний режим ? Згідно з пунктом 1.5 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільний навчальних закладах, затвердженої спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 № 298/227 (далі — Інструкція № 298/227), для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальною потребою. Кип`ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж раз на добу. У нашому дошкільному закладі питний режим для дітей організовують так: · воду кип’ятять, остуджують до кімнатної температури та зберігають у харчоблоці з відповідним написом; · помічники вихователів отримують воду з харчоблока у відповідно маркованих чайниках чи глеках; · питну воду у групових кімнатах замінюють не рідше одного разу на добу; · за потреби вихователь або помічник вихователя видає дитині її чашку та наливає воду (діти старшого віку можуть брати чашки і наливати воду самі) Про питний режим в дитячому закладі 1. Питна вода має бути доступна дитині впродовж усього часу його знаходження в дитячому закладі. Орієнтовні розміри споживання води дитиною залежать від пори року, рухової активності дитини, і, в середньому, складають 80 мл на 1 кг його ваги. При знаходженні дитини в дошкільній освітній установі повний день дитина повинна отримати не менше 70 % добовій потребі у воді. 2. Температура питної води, що дається дитині, має бути 18-20° С. 3. Воду дають дитині в скляних або керамічних склянках (чашках, кухлях). При цьому чисті склянки ставляться в спеціально відведеному місці на спеціальний промаркірований піднос (догори дном), а для використаних склянок ставиться окремий піднос. Миття склянок здійснюється організовано, в спеціально відведено місці. 4. В якості питної допускається використання кип’яченої води. Кип’ятіння здійснюється на харчоблоці в спеціально відведеній місткості. Обробка місткості для кип’ятіння здійснюється щодня у кінці робочого дня. Контроль за наявністю кип’яченої води в групі здійснює помічник вихователя. Контроль за дотриманням питного режиму в літній період здійснює сестра медична старша.
Вода – життя, а чиста вода – основа здоров'я!
Саме від якості води, яку ми п’ємо залежить стан нашого здоров'я, якість нашого життя. Тому важливо щоб дитина могла отримати воду вчасно та в достатньому об'ємі. З цією метою в КЗДО «Зернятко» за ініціативи селищного голови Павліченка С.В. та начальника ВОКМС Прогонного О.П. було встановлено систему зворотнього осмосу для покращення питної води .
Профілактика грипу та ГРВІ Грип - це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Епідемічні спалахи припадають на холодну пору року. Збудник - вірус трьох типів: А, В, С. Віруси грипу В і С викликають поодинокі захворювання, вірус типу А найчастіше стає причиною спалахів хвороби. В останні роки, згідно інформації Українського центру грипу, в минулих епідсезонах циркулювали віруси грипу А (Н1N1) California, А (Н3N2) та віруси грипу В. Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу. Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом - коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів - це, в середньому, 7 днів. При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома - щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є: підвищена температура тіла, біль у горлі, кашель, нежить, біль у м'язах. З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря - його слід викликати додому. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів. Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою - її життя. Викликайте "швидку" чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми: сильна блідість або посиніння обличчя, затруднення дихання, висока температура тіла, що довго не знижується, багаторазове блювання та випорожнення, порушення свідомості - надмірна сонливість чи збудженість, болі у грудній клітці, домішки крові у мокроті, падіння артеріального тиску. Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів - небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого. Особливо небезпечним грип є для представників груп ризику - це діти до 5 років (особливо - діти до 2 років), вагітні жінки, люди віком від 65 років, люди з надмірною вагою, хворі на діабет, хворі на хронічні серцево-судинні захворювання, хворі на хронічні захворювання легенів, люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями. Також сюди належать професійні групи ризику - медичні працівники, вчителі й вихователі, продавці, водії громадського транспорту, усі, хто працює в багатолюдних місцях. Найефективнішим засобом профілактики грипу є щорічна вакцинація – це специфічна профілактика. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною. Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то щеплюватись можна і впродовж всього сезону. Це посилює здатність організму протистояти грипу. Розвиток імунного захисту починається з 2-го дня після вакцинації і сягає максимуму через 2-3 тижні. Імунітет зберігається від 6 до 12 місяців. Ще є неспецифічна профілактика, це коли людина власними силами може захистити себе від захворювань на грип та ГРВІ. Для цього потрібно: уникати скупчень людей, користуватися одноразовими масками при необхідності, регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання, повноцінно харчуватися з введенням в їжу натуральних вітамінів, висипатися, уникати перевтоми, мати чисті руки, користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками, загартовуватись, займатись спортом, ходити більше пішки, при необхідності використовувати хімічні засоби профілактики, які є в аптеках (вітаміни, противірусні препарати) Не займайтеся самолікуванням! Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!
ПОРАДИ БАТЬКАМ.
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я. 2. Ведіть здоровий спосіб життя. 3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому. 4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини. 5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок. 6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища. 7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині. 8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку. 9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам. 10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя. 11.Застосовуйте вдома різні профілактично - корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами. 12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я: · виконувати різні фізичні вправи; · правильно харчуватись; · загартовуватись; · спілкуватися з друзями; · дотримуватися особистої гігієни; · дотримуватися режиму дня; · знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
ГІГІЄНА
1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину. 2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття. 3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань. 4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією. 5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом. 6. Привчайте дитину правильно чистити зуби. 7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні. 8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку. 9. Регулярно стрижіть нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті. 10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень. 11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу. 12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.
ПРАВИЛА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ, ДІТИ ЯКИХ ВІДВІДУЮТЬ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
· Поважати людську гідність і професійну честь працівників ДНЗ. Виявляти до них повагу в присутності дитини. · Неприпустимо розмовляти в ДНЗ ненормативною лексикою та підвищеним тоном будь з ким - батьками, дітьми, працівниками. · Поважати гідність своєї дитини та інших дітей. · Виконувати рекомендації педагогічних та медичних працівників ДНЗ щодо розвитку, виховання, зміцнення здоров'я дитини та її гігієни. · Своєчасно приводити дитину до дошкільного закладу. Про можливе запізнення попереджати завчасно. · Діти , які не відвідували дошкільний навчальний заклад понад два дні, приймаються в заклад медичним працівником за довідкою лікаря . · Про відсутність дитини через інфекційне захворювання терміново повідомити в ДНЗ з метою термінової обробки групового приміщення та запобігання захворювання інших дітей. · В шафі дитини мають бути гребінець, носова хустинка, колготи (за потреби і пори року), трусики. У верхньому одязі обов'язково має бути петелька. · Дитині заборонено приносити до ДНЗ дрібні іграшки, монети, насіння соняшника, гострі предмети та пігулки. Тому слід щодня перевіряти кишені дитини. · З метою збереження життя і здоров'я дітей, запобігання травматизму заборонено пересуватися на транспортних засобах територією дошкільного закладу та приходити з будь-якими домашніми тваринами. · Приводити дитину до ДНЗ у чистому одязі, у взутті, що відповідає розміру її ноги та санітарно-гігієнічним вимогам. З метою запобігання травматизму заборонено одягати дитині шльопанці, незручне взуття. · Батьки або особи, які за їх дорученням приводять дитину в ДНЗ, мають передати дитину вихователеві. Категорично забороняється залишати самих дітей ще до приходу вихователя. · Вихователь не має права віддавати дитину неповнолітнім дітям та батькам у нетверезому стані. Лише за наявності письмової заяви батьків можна віддавати дитину іншим членам родини. · Ранковий туалет дітей потрібно робити вдома. Батьки мають приводити дітей до ДНЗ чистими, охайними, акуратно та по сезону вдягненими.
Що таке вакцинація?
· Вакцинація (щеплення, імунізація) – створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну. · Ревакцинація - повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб. · Імунітет - це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, сторонніми тілами тощо. · Вакцина – це розчин ослаблених або мертвих мікробів, які при введенні в організм запускають імунозахисну реакцію організму проти інфекції. · Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.
Імуннозахисна реакція організму розвивається у такій послідовності:
1. Перша «зустріч з інфекцією, яка надійшла до організму з вакциною. 2. Розпізнавання імунною системою інфекції та вироблення факторів захисту. 3. Знищення інфекції шляхом імунної відповіді організму. 4. Збереження в імунній системі «пам'яті про перенесену інфекцію» і «готовності до боротьби». При повторній «зустрічі» з тією самою інфекцією організм не залишає їй шансів. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, епідемія оголошується, коли зафіксовано 100 випадків захворюваності на 100 тисяч населення
Для чого роблять щеплення?
· Щеплення створює у людини штучний імунітет та оберігає її від таких небезпечних захворювань, як туберкульоз, дифтерія, поліомієліт тощо. · Будь-яке щеплення у сотні разів безпечніше, ніж захворювання, від якого воно захищає. Ризики пов'язані зі щепленням
· Жодна вакцина не є абсолютно безпечною і не гарантує стовідсоткового захисту від інфекцій усім вакцинованим людям. · У деяких випадках після проведення щеплення можуть виникнути післявакцинальні реакції та ускладнення, що зумовлені індивідуальною реакцією організму на вакцину, яка може виявлятися ущільненням тканин, гіперемією, іноді болючістю в місці уколу. Вона є нетривалою і абсолютно прийнятною, адже в організм вводиться хоч і послаблений, але збудник хвороби. · Після щеплення протягом 2-3 діб може підвищитися температура, з'явитися млявість, дратівливість. Однак ці реакції настільки короткочасні та нешкідливі, що їх просто не можна порівнювати з ризиком самої хвороби, проти якої була щеплена дитина. В деяких випадках побічні реакції можуть бути у вигляді алергії на певні компоненти вакцини.
Календар щеплень за віком затверджений наказом МОЗ України No 947 від 18.05.2018 р.
Деякі факти щодо захворювань, проти яких здійснюється вакцинація
· Гепатит B - інфекційне захворювання, викликане вірусом гепатиту В, що уражує печінку, призводячи до її запалення. Щороку від ускладнень, викликаних цією недугою, помирає приблизно 600 тисяч людей. · Туберкульоз - інфекційна хвороба, викликана мікробактеріями туберкульозу, характеризується утворенням специфічних гранульом у різних органах і тканинах (найчастіше в легенях). Сьогодні у світі 50-60 мільйонів людей хворих на туберкульоз. Щороку хвороба вражає 7-10 мільйонів людей і стає причиною смерті 3 мільйонів. · Дифтерія - гостре інфекційне захворювання, викликане паличкою Леффлера, найчастіше проявляється на слизових оболонках носоглотки та дихальних шляхів, супроводжується загальною інтоксикацією, ураженням серцевосудинної, нервової систем і нирок. У дoвакцинальний період у нашій країні на дифтерію хворіли від 40 до 80 тисяч осіб щорічно. · Кашлюк - захворювання, яке характеризується нападами судомного кашлю, що, зазвичай, закінчується спазмом голосової щілини. Ускладненнями кашлюку є пневмонії та енцефаліти, які можуть зробити дітей інвалідами або й призвести до смерті. · Правець - гостре інфекційне захворювання, уражає нервову систему, викликає судоми скелетних м'язових волокон, що спричиняє задушення. Має надзвичайно високу смертність (до 90%). · Поліомієліт - вірусна інфекція, що уражає нервову систему, викликаючи параліч і навіть смерть. Понад півстоліття поліомієліт був основною причиною паралічів у світі, викликаючи каліцтва в сотень тисяч дітей і дорослих. · Гемофільна інфекція зумовлює гемофільні менінгіти, пневмонії, рідше - отити. Перебіг інфекційних хвороб, спричинених цією інфекцією дуже тяжкий. За оцінками ВООЗ, гемофільні інфекції щорічно стають причиною до 3 мільйонів випадків тяжких захворювань у дітей раннього віку, з них 400-700 тисяч закінчуються смертельно. · Кір - гостре вірусне захворювання, уражає переважно дітей і поширюється повітрянокрапельним шляхом. У світі хворіє 40 мільйонів осіб щорічно. · Краснуха - інфекційне захворювання. Близько 90 % усіх хворих становлять діти, переважно у віці від 3 до 7 років. Головна небезпека краснухи в тому, що вірус, який викликає захворювання, впливає на розвиток плоду і може призвести до народження в майбутньому неповноцінної дитини. · Паротит (свинка) - гостре вірусне захворювання, за якого уражаються головно навколовушні залози. Як наслідок, у хлопчиків підлітків та в більш старшому віці (30 % випадків) може виникнути запалення яєчок, що призводить до безпліддя. Можливі й інші ускладнення – менінгіт, панкреатит, цукровий діабет. Які права Ви маєте при проведенні профілактичних щеплень?
1. Право на згоду на проведення профілактичних щеплень. Повнолітнім особам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою. Особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їхніх батьків або інших законних представників. Особам віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років профілактичні щеплення проводяться за їх згодою та за згодою батьків або інших законних представників цих осіб. 2. Право на відмову від проведення профілактичних щеплень Право на відмову від проведення профілактичних щеплень має повнолітня особа та батьки або інші законні представники дитини. 3. Право на отримання від лікаря повної, своєчасної та достовірної інформації у доступній формі щодо: · необхідності профілактичних щеплень, наслідків відмови від них, можливих поствакцинальних реакцій та ускладнень; · ризиків для здоров'я, пов'язаних з вакцинацією; · наявності та ефективності медичних імунопрофілактичних препаратів; · вакцини, її реєстрації в Україні та умов зберігання. 4. Право на вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров'я не залежно від форми власності для проведення профілактичного щеплення. Це право можуть реалізувати особи з 14 років. Воно складається із двох компонентів: • права на вільний вибір лікаря для проведення профілактичних щеплень, якщо останній може запропонувати свої послуги. Відповідно до п. 8 Переліку медичних послуг з надання первинної медичної допомоги (додаток No 1), затвердженого наказом МОЗ України від 19.03.2018 р. No 504, проведення профілактичних втручань, що включає: вакцинацію відповідно до вимог календаря профілактичних щеплень, є компетенцією лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Відтак, порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, визначений у Наказі МОЗ України «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу» від 19.03.2018 р. No 503; • права бути прийнятим у будь-якому державному чи комунальному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити проведення профілактичних щеплень. 5. Право на вибір медичного імунобіологічного препарату, якщо в Україні зареєстровано декілька однотипних препаратів різних виробників. 6. Право на безоплатне проведення профілактичних щеплень відповідно до календаря профілактичних щеплень. 7. Право законних представників бути присутніми під час про ведення профілактичних щеплень їхнім дітям.
МОЗ: До та після вакцинації. Що варто знати батькам 04.04.2019
Вакцинація - найефективніший спосіб захистити організм людини від небезпечних хвороб. Нині у всіх сучасних і розвинутих країнах для своєчасної боротьби з інфекціями застосовують щеплення. У батьків часто виникають питання щодо вакцинації, тому Міністерство охорони здоров’я України пояснює, які існують протипоказання до вакцинації, про що треба повідомити лікаря до щеплення дитини та на що звернути увагу після вакцинації.
Отже, які існують протипоказання до вакцинації?
Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень, чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Важливо пам’ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення. Попри те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). А саме – існує лише кілька протипоказань до вакцинації:
1. Гостре захворювання, що супроводжується температурою вище 38,5°С. 2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.). 3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується. 4.Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка. 5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами). В Україні перелік протипоказань ширший. Наприклад, в Україні не можна вакцинувати дітей з підвищеною температурою.
Перелік протипоказань визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України
Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване медвідведення від щеплень — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній центральній районній поліклініці; вищий рівень — обласний. Якщо ваша дитина пропустила щеплення через протипоказання, ви можете продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр. Про що треба сказати лікарю до вакцинації?
Вам обов’язково слід поінформувати лікаря про такі факти:
Використовуйте кожен візит до лікаря, щоб з’ясувати усі питання здоров’я і розвитку дитини, які вас цікавлять. Що зробить лікар перед вакцинацією?
Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє їй температуру і проведе загальний огляд. Лікар також надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів дитини. Заповнений документ залишається у медичному закладі, в якому проводиться вакцинація. Ця форма затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується на всій території України. Форму „Інформована згода та оцінка стану здоров’я особи або дитини одним з батьків, законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики” ви можете знайти на сайті МОЗ — www.moz.gov.ua. Крім того, лікар повідомить вам про:
Обов’язково задайте перед вакцинацією всі питання щодо неї, які вас цікавлять. На що звернути увагу після вакцинації?
Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги. Іноді після щеплення в дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині ліки без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол. Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, що відповідає віку дитини. Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр. Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С. Дитина має пити багато рідини. Повідомте лікаря про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини. Коли слід негайно звернутися по медичну допомогу?
До приходу лікаря:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
